Працюючи багато років у стоматології, багаторазово проводячи лікування карієсу та інших, менш поширених захворювань зубів і порожнини рота, застосовуючи у своїй практиці рекомендації щодо профілактики та відновного лікування пацієнтів, зокрема поради з догляду за зубами і порожниною рота, профілактичні заходи та інші методики, що використовуються в роботі лікаря-стоматолога, я в певний момент дійшов висновку, що далеко не все є таким, як нас навчає сучасна наукова медицина.
У роботі практикуючого лікаря, який щодня стикається з людськими проблемами та прагне допомогти своїм пацієнтам, має існувати ще щось — інший аспект, який досі вислизав від уваги, можливо, колись був утрачений. Що ж це? Що допоможе лікарю знайти не лише правильний спосіб лікування, а й внутрішній спокій, упевненість у тому, що він зробив усе можливе, врахував усі чинники, які від нього залежали?
Згодом стало зрозуміло, що причина хвороби та її профілактика мають ще якийсь інший, досі невідомий мені вимір, який я й почав шукати.
Спостерігаючи протягом багатьох років своїх пацієнтів, я дійшов досить сумного висновку: усі наші заходи — пломбування, протезування, профілактика — часто мають лише тимчасовий ефект. Через роки ті самі захворювання повертаються, і лікар знову проходить тим самим колом, повторюючи ті самі маніпуляції.
Новітні досягнення стоматології вже понад десятиліття не дають очікуваного результату в боротьбі із захворюваннями. Вони лише дедалі витонченіше спорожнюють кишені як пацієнтів, так і лікарів, які змушені продавати свої послуги за чималі кошти. У певний момент я зрозумів, що всі ці новинки розвиваються за тим самим усталеним матеріалістичним сценарієм медичного мислення, який панує у світовій медицині вже кілька століть.
Згодом моя увага звернулася до методів східної медицини — тих знань, які були мені доступні й уже частково застосовувалися в нас у вигляді акупунктури, голковколювання та інших методів так званої нетрадиційної медицини. Я звернув увагу на те, що східна медицина розглядає ще якісь сторони людської природи, які не вписуються у звичну для нас медичну парадигму.
Цілісна людина — що це означає? У чому полягає її цілісність?
«Пізнай самого себе — і ти пізнаєш увесь світ».
Це питання ставили собі мислителі, філософи й лікарі ще з давніх часів. Багато алхіміків шукали філософський камінь, але лише одиницям вдалося наблизитися до його розуміння. Я також вирішив досліджувати ці напрями доступними мені засобами — через роздуми, аналіз і вивчення літератури. Я вдячний філософам, які залишили величезну духовну й наукову спадщину, що допомогла мені в цих пошуках.
Гіппократ, Парацельс та багато інших видатних лікарів і філософів ставили перед собою питання про природу людського здоров'я. Парацельс, як посвячений, відкрив принцип дії філософського каменя, а граф Сен-Жермен, за переказами, застосовував його в Європі, перебуваючи при дворі французького короля та дивуючи сучасників своїми незвичайними здібностями.
Парацельс, згідно з традицією, за допомогою цього принципу лікував численні, навіть безнадійні хвороби. То що ж таке філософський камінь, ця первинна субстанція, яку алхіміки всіх епох прагнули віднайти?
Приблизно через триста років після Парацельса Самуель Ганеман сформував учення гомеопатії, хоча багато дослідників вважають саме Парацельса її ідейним попередником. Сьогодні гомеопатія дедалі глибше входить у життя багатьох людей.
Хвороба, зокрема й захворювання зубів, є порушенням стану рівноваги — гомеостазу, що призводить до дисфункції або ураження органів і систем організму.
Лікування традиційними лікарськими засобами нерідко спричиняє додаткові ускладнення, через що багато пацієнтів розчаровуються в принципах офіційної медицини. Тому дедалі більше людей звертаються до нетрадиційних методів лікування.
У стоматології знайти місце для таких методів непросто, адже основні лікувальні процедури виконуються із застосуванням високотехнологічного обладнання та найсучасніших досягнень науки й техніки — як у сфері матеріалів для відновлення зубів, так і в самому обладнанні.
То де ж у стоматології можна застосувати принципи гомеопатичного лікування?
Насамперед необхідно зрозуміти дух гомеопатії, її основні принципи, і лише після цього впроваджувати їх у свою практику.
Вже сьогодні на численних форумах і конференціях підтверджується успішність застосування окремих гомеопатичних препаратів у стоматологічній практиці. Найчастіше використовуються комплексні препарати, дія яких переважно спрямована на симптоматичне лікування. Проте навіть за таких умов вони продемонстрували свою ефективність.
Препарат «Траумель», який успішно застосовується при лікуванні захворювань пародонта, неодноразово пройшов клінічну апробацію. Думаю, що практично кожен лікар, який використовував його у своїй практиці, мав можливість переконатися в його ефективності.
У своїй практиці я дедалі частіше використовую не комплексні, а монопрепарати гомеопатії — Аконіт, Апис, Бріонію та інші. З кожним новим клінічним випадком переконуюся в результативності такого підходу.
Проте найважливішим у роботі лікаря-стоматолога залишається не лише знання окремих препаратів, а передусім розуміння духу гомеопатичного лікування. Лише тоді можна успішно інтегрувати його принципи у щоденну клінічну практику.
Микола Щербина
лікар-стоматолог вищої категорії
